- розміщений
- [роузм’і/шчеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розміщений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розміщений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмістити. || розмі/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
витріщений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
оперіщений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
витріщений — а, е, розм. Широко розкритий (звичайно про очі). || 3 широко розкритими очима … Український тлумачний словник
оперіщений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до оперіщити … Український тлумачний словник
м'яз — а, ч. Тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частин тіла; мускул. •• Гла/дкий м яз найпростіша м язова тканина, яка знаходиться у внутрішніх органах, кровоносних судинах, сфінктерах, райдужці та ін.… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
кістковий — а/, е/. Прикм. до кістка 1). || Якого добувають, виготовляють із кісток. •• Кісткова/ мозо/ля регенераторне тканинне утворення, що забезпечує зростання кісткових фрагментів при порушенні цілісності кістки. Кісткова/ пла/стика хірургічна операція … Український тлумачний словник
побічний — а, е. 1) Який не має прямого, безпосереднього стосунку до чого небудь, не пов язаний з головним, основним; другорядний. || Якого одержують одночасно, разом з основним; вторинний. •• Побі/чний на/голос лінгв. додатковий наголос у багатоскладовому… … Український тлумачний словник